СПЕЧАЛИТИ
Значення спечалити це
СПЕЧАЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., перех., діал. Засмутити. — Що ти, сестро, ізробила? Нашу матір спечалила! (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 481).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 502.
Спечалити, лю, лиш, гл. Опечалить. Що ти, сестро, ізробила, нашу матір спечалила? Pauli.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 174.
спечалити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| speciality | спечалити |
спечалити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| spechalyty | spechalyty | spechalyty |
спечалити Рід - дієслово, доконаний вид
спечалити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | спечалю | спечалимо |
| 2 особа | спечалиш | спечалите |
| 3 особа | спечалить | спечалять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | спечалив | спечалили |
| Жіночий рід | спечалила | |
| Середній рід | спечалило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | спечалімо | |
| 2 особа | спечали | спечаліть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | спечаливши |
спечалити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |