СП'ЯНЧИТИ
Значення сп'янчити це
СП’ЯНЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док., перех., діал. Сп’янити; // безос. Як випив три чарки, так його й сп’янчило (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 618.
Сп’янчити, чу́, чи́ш, гл. Опьянить. Як випив три чарки, так його й сп’янчило. Черн. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 193.
сп'янчити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| SP aniti | сп'янчити |
сп'янчити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| spianchyty | sp'ianchyty | sp'yanchyty |
сп'янчити Рід - дієслово, доконаний вид
сп'янчити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | сп'янчу | сп'янчимо |
| 2 особа | сп'янчиш | сп'янчите |
| 3 особа | сп'янчить | сп'янчать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | сп'янчив | сп'янчили |
| Жіночий рід | сп'янчила | |
| Середній рід | сп'янчило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | сп'янчімо | |
| 2 особа | сп'янчи | сп'янчіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | сп'янчивши |
сп'янчити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 3 | 5 |