СОЧЕВИЧНИЙ

СОЧЕВИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до сочеви́ця. Нові конденсатори мініатюрні — менші за сочевичне зерно (Веч. Київ, 8.I 1971, 4); // Зробл., вигот. із сочевиці (у 2 знач.). Домішування сочевичного борошна до пшеничного в кількості 15-20% підвищує кількість білка в хлібі на 3-4% (Зерн. боб. культ., 1956, 50); Отого хлібного пайка вистачало [Сеспелю] на раз вкусити, ота сочевична бурда перевертала весь шлунок (Збан., Сеспель, 1961, 222).

◊ За сочеви́чну ю́шку продава́ти (прода́ти) — зраджувати кого-, що-небудь за дрібну вигоду, користь. Магнати продають Народ за юшку сочевичну (Перв., І, 1958, 174).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 477.