СОЧЕВИЦЯ

СОЧЕВИ́ЦЯ, і, ж.

1. Однорічна трав’яниста рослина родини бобових. Розширення посівів і підвищення врожайності таких багатих на білки культур, як багаторічні бобові трави, люпин, горох, соя, вика, сочевиця та інші, .. є невідкладним завданням колгоспів і радгоспів (Наука.., 1, 1958, 26); Лийся, дощику, кругом, А найбільше над вівсом, .. Заіскрись на сочевиці, На люцерні і на виці (Стельмах, Колосок.., 1959, 17).

2. збірн. Зерна цієї рослини, що використовуються для харчування. У літописах згадується про горох і сочевицю, як про продукти, що широко використовувались для харчування населення Київської Русі (Укр. страви, 1957, 232).

◊ Прода́тися за ми́ску сочеви́ці — погодитися робити що-небудь за дрібну вигоду, користь. Він бачить перед собою інші, вищі цілі життя.. Він не продасться в неволю за миску сочевиці! (Фр., III, 1950, 455).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 477.

Сочевиця, ці, ж. Чечевица. Роди, Боже, жито, пшеницю, горох, сочевицю. Чуб. III. 456. Ум. Сочевичка, сочі́вонька. Чуб. III. 163. Сочівонька густа. Чуб. III. 136.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 171.

сочеви́ця (зменшено-пестливі — сочі́вонька, сочеви́чка) — однорічна трав’яниста рослина родини бобових, а також зерна цієї рослини як продукт харчування (перев. бідного люду); приспівують: «Нащо мені женитися, нащо жінку брати, не вродила сочевиця, нічим жінку годувати»; відома ще з біблійних часів, — за миску сочевиці продав Єсав свою першість Якову: і став Яків із меншого «старшим братом». Роди, Боже, жито, пшеницю, горох, сочевицю (П. Чубинський); фразеологізм: прода́тися за ми́ску сочеви́ці — погодитися робити що-небудь за дрібну вигоду, користь.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 572.