СОРОКІВЕЦЬ

СОРОКІ́ВЕЦЬ, вця, ч., заст. Те саме, що сорокі́вка 1.— Пан дає по два сороківці за день орання (Фр., VIII, 1952, 10); Рябі забралися в панське просо й розкошували доти, доки їх не зайняв лановий.. Вони, може, на сороківець зробили шкоди, а з чоловіка витягнуть карбованців з п’ять (Стельмах, І, 1962, 568).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 464.

Сороківець, сороко́вець, вця, м. Монета различной цѣнности: а) двадцать коп. б) сорокъ крейцеровъ. Гол. А пани ся чудували — кілько має грошій! Не пасе він чтирі роки ні кози, ні вівці, лише прятав у кобівку білі сороківці. Лукаш. 137. Дали йому сороківця, він думав, що червінця. Грин. III. 516. Ум. Сорокі́вчик.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 168.