СОЛОМОРІЗКА

СОЛОМОРІ́ЗКА, и, ж. Сільськогосподарська машина для різання соломи, зеленої маси і т. ін. на корм, підстилку скотині та ін. Найпростішою машиною для готування січки є ручна соломорізка (Механ. і електриф.., 1953, 473); Щоб виготовити вітамінні настої, соснові, ялинові або ялівцеві гілки пропускають через соломорізку (Колг. Укр., 4, 1961, 31); Зрізані рослини [маку] сушать і подрібнюють на соломорізках (Колг. енц., І, 1956, 698).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 450.