СОБІЧИТИ
Значення собічити це
СОБІ́ЧИТИ, чу, чиш, недок., перех., діал. Привласнювати. Бідна мати ускаржалась [скаржилась] йому на Тимоху, що все собічить: і то моє, і це не ваше (Свидн., Люборацькі, 1955, 166).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 432.
Собічити, чу, чиш, гл. Присваивать. Все собічить: і то моє, і се не ваше. Св. Л. 244.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 163.
собічити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| aboite | собічити |
собічити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| sobichyty | sobichyty | sobichyty |
собічити Рід - дієслово, недоконаний вид
собічити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | собічу | собічимо |
| 2 особа | собічиш | собічите |
| 3 особа | собічить | собічать |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | собічитиму | собічитимемо |
| 2 особа | собічитимеш | собічитимете |
| 3 особа | собічитиме | собічитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | собічив | собічили |
| Жіночий рід | собічила | |
| Середній рід | собічило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | собічімо | |
| 2 особа | собічи | собічіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | собічачи | |
| Минулий час | собічивши |
собічити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |