СОБАКУВАТИЙ
Значення собакуватий це
СОБАКУВА́ТИЙ, а, е, розм. Злий, жорстокий, недоброзичливий, прискіпливий. Злостився Омелько й на дворян городових, які так щільно царя оточували, на всяких спальників та стольників, навіть на собакуватих стрільців (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 513); // у знач. ім. собакува́тий, того, ч. Зла, жорстока, недоброзичлива, прискіплива людина. — Мамо! чого цей собакуватий в’язне? — плаксиво гукнула дівчина (Крим., Вибр., 1965, 349).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 431.
Собакуватий, а, е. Придирчивый, злой. Грин. III. 303. Собакуватий у нас урядник — страх. Волч. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 163.
собакуватий Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| subaquatic | собакуватий |
собакуватий Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| sobakuvatyi | sobakuvatyi | sobakuvatyy |
собакуватий Рід - прикметник
собакуватий Словоформи слова
| Називний | собакуватий | собакувата | собакувате | собакуваті |
| Родовий | собакуватого | собакуватої | собакуватого | собакуватих |
| Давальний | собакуватому | собакуватій | собакуватому | собакуватим |
| Знахідний | собакуватий, собакуватого | собакувату | собакувате | собакуваті, собакуватих |
| Орудний | собакуватим | собакуватою | собакуватим | собакуватими |
| Місцевий | на/у собакуватому, собакуватім | на/у собакуватій | на/у собакуватому, собакуватім | на/у собакуватих |
собакуватий Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 5 | 6 |