СМІШИТИ
Значення смішити це
СМІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, недок., перех. Викликати сміх. Бородавкін смішив усіх, розказував українські анекдоти, котрі так і сипались з його язика, неначе насіння з торби (Н.-Лев., VI, 1966, 85); Якось прийшов до них дядько Кирило, почав смішити Дениса і малу Денисову сестричку (Коп., Хата хлопчика.., 1957, 4); Він смішив дівчат тим, що дотепно перекривляв старших, серед них і досить поважних людей села (Вол., Місячне срібло, 1961, 175); // Своєю недоладністю, безглуздістю і т. ін. викликати сміх у кого-небудь. Чому так багато антен? Її запитання смішить Віталія. — Антена, мамо, одна, а то прийомні рамки! (Гончар, Тронка, 1963, 92); Лікували справно і наполегливо і, що особливо дивувало і навіть смішило Дороша, заставляли його співати, переконуючи при цьому, що він так швидше вилікується (Тют., Вир, 1964, 200).
◊ Сміши́ти люде́й (горобці́в і т. ін.) — бути об’єктом насмішки для кого-небудь. [Вареник:] Демку, побратиме, перестань смішить людей, не соромся. Ну що ти все дурака валяєш? (Кроп., II, 1958, 232); А час би людям перестать Солом’яного Діда пхать І тільки горобців смішити; Тепер не пугалом добру навчать (Гл., Вибр., 1951, 141).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 412.
Смішити, шу́, ши́ш, гл. Смѣшить. Не ходи удень, не сміши людей. Чуб. V. 18.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 159.
смішити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| laugh | смешить |
смішити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| smishyty | smishyty | smishyty |
смішити Рід - дієслово, недоконаний вид
смішити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | смішу | смішимо |
| 2 особа | смішиш | смішите |
| 3 особа | смішить | смішать |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | смішитиму | смішитимемо |
| 2 особа | смішитимеш | смішитимете |
| 3 особа | смішитиме | смішитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | смішив | смішили |
| Жіночий рід | смішила | |
| Середній рід | смішило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | смішімо | |
| 2 особа | сміши | смішіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | смішачи | |
| Минулий час | смішивши |
смішити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |
смішити в англійській розкладці - cvsibnb
Цитати української літератури з використанням слова смішити
"— А чом же! як часом припаде охота, то й бігаю в хрещика попід вербами од кутка городу до кутка, — сказав Роман, піднімаючи самого себе на сміх, щоб смішити Соломію: йому хотілось, щоб вона реготалась і блискала зубами та очима."Нечуй-Левицький Іван Семенович - Не той став
"І любив смішити людей"Близнець Віктор Семенович - Звук павутинки
"— Тоді, стара, заспіваєш пісні: «Ой найму я наймичку, сама сяду в запічку», — обізвався Терешко з жартом, бо думав, що Наум, зроду жартовливий на вдачу, тепер хоче смішити матір жартами."Нечуй-Левицький Іван Семенович - Хрестини
"Та основне завдання його було, здається, — смішити панів, хоч сам він ніколи не сміявся, а лиш зітхав"Антоненко-Давидович Борис Дмитрович - Слово матері
"Він почав смішити дівчину, вона зупинялася вряди-годи і аж згиналася від сміху"Шевчук Валерiй - Дiм на горi
"І смішити я вмів, і вдача в мене була весела, і взагалі воно було, як тепер кажуть, запрограмовано ще у предках моїх — не випадково ж у мене такий дід Грицько…"Нестайко Всеволод Зіновійович - Загадка старого клоуна