СМІТИТИ

Значення смітити це

СМІТИ́ТИ, смічу́, смі́тиш, недок.

1. Розкидати або губити сміття; насмічувати. [Маруся (зупинилась проти Микити і з жартом говорить):] А ти, парубче, не сміти по хаті (Кроп., І, 1958, 71); [Онука (голосніше):] Я питаю, хто це тут смітить та сіє завжди бур’яни? (Вас., III, 1960, 263).

2. перен., розм. Бути нестриманим у словах, у вияві своїх почуттів і т. ін. Дюрант вирішив чекати і слухати. Може, серед тих слів, якими так смітив Колінз, випаде вигребти йому зернину (Рибак, Час.., 1960, 601).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 408.

Смітити, чу́, тиш, гл. Сорить.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 158.

смітити Переклад слова

Переклад на англійську
Translate		Переклад на російську
Перевод
litterмусорить

смітити Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
smitytysmitytysmityty

смітити Рід - дієслово, недоконаний вид,іменник, чоловічий рід, неістота

смітити Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особасмічусмітимо
2 особасмітишсмітите
3 особасмітитьсмітять
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особасмітитимусмітитимемо
2 особасмітитимешсмітитимете
3 особасмітитимесмітитимуть
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідсмітивсмітили
Жіночий рідсмітила
Середній рідсмітило
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа смітімо
2 особасмітисмітіть
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній чассмітячи
Минулий чассмітивши

смітити Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
734

смітити в англійській розкладці - cvsnbnb

Цитати української літератури з використанням слова смітити

"Нема кому смітити, вносити нелад"Харчук Борис Микитович - Планетник

"І в царський тулуб лазили смітити."Клен Юрій - Прокляті роки