СЛЯБІНГ

СЛЯ́БІНГ, а, ч., техн. Потужний прокатний стан для обтискання важких сталевих зливків у плескаті прямокутні заготовки — сляби. На заводах з повним металургійним циклом продукція сталеплавильних цехів у вигляді зливків вагою 8-25 тонн надходить для дальшої переробки на блумінг або слябінг. Ці великі обтискні стани є основними металургійними агрегатами (Вісник АН, 4, 1971, 89); Великі верстати,.. слябінги і гідротурбіни — не перелічити всього, що робить завод у Калинівці для нашої країни (Собко, Біле полум’я, 1952, 119).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 386.