СЛЬОЗАВИЙ

СЛЬОЗА́ВИЙ, а, е. Який сльозиться (у 1 знач.) або сльозить (у 1 знач.). Вона одкинула назад голову і зеленкуватими сльозавими очима в червоних повіках, що ставали завжди такими після наливки, дивилась зверху на кучеряву голову хлопця (Коцюб., І, 1955, 403); Гриць повернув голову та й вдивився сльозавими очима на Семениху (Март., Тв., 1954, 81); Стара Тібан відкинула всі сумні думки і всміхнулась до місяця сльозавими очима (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 404).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 389.

Сльозавий, а, е. Слезный, облитый слезами. Сльозаве око в небо зносить. Федьк. І. 38.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 154.