СЛИЗОВИЙ

СЛИЗОВИ́Й, а́, е́, фізл., анат. Який є слизом, який складається із слизу. Слизова рідина; Слизова речовина; // Який містить у собі слиз, який виділяє слиз. Слизова залоза; // Стос. до слизу. Слизовий бактеріоз — ще мало вивчена хвороба (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 304); // у знач. ім. слизова́, во́ї, ж. Те саме, що Слизова́ оболо́нка. Хвороба [ящур] проявляється підвищенням температури, висипанням дрібних пухирів, які містять серозну рідину, на шкірі і особливо на слизовій рота (Лікар. експертиза.., 1958, 145).

∆ Слизова́ оболо́нка — тонка, завжди вкрита слизом оболонка, що вистеляє внутрішню поверхню деяких органів людини та хребетних тварин. Під впливом переливання крові хворий на очах воскресає: шкіра і слизові оболонка рожевіють, охололі кінцівки зігріваються (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 288).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 352.