СКУПНИК
Значення скупник це
СКУ́ПНИК, а, ч. Той, хто скуповує що-небудь для перепродажу. Скупники й роздавальні контори постачали селянам пряжу і скуповували в них тканини, які остаточно оброблялися на мануфактурах (Іст. СРСР, II, 1957, 135).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 336.
Скупник, ка, м. Скупщикъ.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 147.
скупник Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| buyer | скупщик |
скупник Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| skupnyk | skupnyk | skupnyk |
скупник Рід - іменник, чоловічий рід, істота
скупник Словоформи слова
| Називний | скупник | скупники |
| Родовий | скупника | скупників |
| Давальний | скупникові, скупнику | скупникам |
| Знахідний | скупника | скупників |
| Орудний | скупником | скупниками |
| Місцевий | на/у скупнику, скупникові | на/у скупниках |
| Кличний | скупнику | скупники |
скупник Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 2 | 5 |