СКУЛИТИ
Значення скулити це
СКУ́ЛИТИ1, лю, лиш, недок., перех., рідко. Те саме, що мру́жити. Кіт скулить очі, жалібно нявчить… (Коцюб., І, 1955, 151).
СКУ́ЛИТИ2, лю, лиш, док., перех. Зігнути, скорчити своє тіло, частини його. Вона стояла коло дерева, згорнувши руки на грудях і скуливши плечі від холоду (Кундзич, Пов. і опов., 1951, 50); Головойку [голівоньку] склонив,.. ніженьку скулив (Сл. Гр.); // безос., у сполуч. із сл. бодай, щоб. Уживається як лайливий вислів. Бодай тебе скулило втроє.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 333.
Скулити, лю, лиш, гл. Съежить, скорчить. Головойку склонив, ручейку зложив, ніженьку скулив. МУЕ. III. 36.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 146.
скулити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| whine | скулить |
скулити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| skulyty | skulyty | skulyty |
скулити Рід - дієслово, недоконаний вид
скулити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | скулю | скулимо |
| 2 особа | скулиш | скулите |
| 3 особа | скулить | скулять |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | скулитиму | скулитимемо |
| 2 особа | скулитимеш | скулитимете |
| 3 особа | скулитиме | скулитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | скулив | скулили |
| Жіночий рід | скулила | |
| Середній рід | скулило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | скульмо | |
| 2 особа | скуль | скульте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | скулячи | |
| Минулий час | скуливши |
скулити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |