СКРУЧУВАННЯ

СКРУ́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. скру́чувати. Гострозубцями ріжуть електричні проводи і дріт, відкушують зайві кінці після скручування (Монтаж і ремонт.., 1956, 59); У Київських експериментальних майстернях.. виготовили машину, яка об’єднує в один суцільний окремі процеси одержання волокон, їх обробку, сушіння, скручування і намотування (Рад. Укр., 4.ХІІ 1962, 1); Не можна допускати скручування коренів у садильній ямці (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 260).

∆ Скру́чування ли́стя — вірусна хвороба рослин, що характеризується деформацією листя, а також один із симптомів вірусного, бактеріального чи грибкового захворювання рослин. Скручування листя належить до небезпечних хвороб бавовнику, бо знижує кількість коробочок, погіршує якість волокна (Захист рослин.., 1952, 354).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 328.

Скручування, ня, с.

1) Скручиваніе.

2) Сворачиваніе, поворачиваніе. О. 1862. V. Кух. 30.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 145.