СКОЇТИСЯ
Значення скоїтися це
СКО́ЇТИСЯ, ско́їться, док. Зробитися, відбутися, трапитися (перев. про що-небудь погане); учинитися. Він дуже добре знає, що в лихові, яке скоїлось для Замфірової родини, немає його, Тиховичевої, вини (Коцюб., І, 1955, 218); Скоро весілля скоїлось, та не забарилось лихо (Свидн., Люборацькі, 1955, 50); Відчуваючи, що в землянці скоїлось щось незвичайне, я вихопив із кобури наган.. і кинувся туди (Панч, На калин. мості, 1965, 91).
Ско́ївся переля́к див. переля́к.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 291.
Скоїтися, їться, гл. безл. Произойти, случиться (преимущ. о дурномъ). Загоїться поки вісілля скоїться. Посл.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 138.
скоїтися Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| happen | случиться |
скоїтися Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| skoitysia | skoitysia | skoyitysya |
скоїтися Рід - дієслово, доконаний вид
скоїтися Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | скоюся | скоїмося |
| 2 особа | скоїшся | скоїтеся |
| 3 особа | скоїться | скояться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | скоївся | скоїлися |
| Жіночий рід | скоїлася | |
| Середній рід | скоїлося | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | скоймося | |
| 2 особа | скойся | скойтеся |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | скоївшись |
скоїтися Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |
скоїтися в англійській розкладці - crj]nbcz
Цитати української літератури з використанням слова скоїтися
"Нині така шкода, завтра інша, а позавтра могло знов що інше скоїтися"Кобилянська Ольга Юліанівна - Земля
"— Так скочили, пане, — мовив він, — начебто щось має скоїтися!"Шевчук Валерiй - Дiм на горi
"Він важко дихав, витирав долонею спітнілу лисину, був збентежений, зляканий, із страхом чн то жалем поглядав на людей, стояв біля дверей, тупцювався на місці, на нього здивовано дивилися братчики, вщухав гамір — що могло скоїтися?"Іваничук Роман Іванович - Манускрипт з вулиці Руської