СКОРОМНИК
Значення скоромник це
СКОРО́МНИК, а, ч., розм. Той, хто вживає у пісні дні скоромну їжу, не постує. Колись раз привели одного скоромника, що в середу їв, мов той цуцик, скоромне (Кв.-Осн., II, 1956, 243).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 301.
скоромник Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| skoromny | скоромнюк |
скоромник Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| skoromnyk | skoromnyk | skoromnyk |
скоромник Рід - іменник, чоловічий рід, істота
скоромник Словоформи слова
| Називний | скоромник | скоромники |
| Родовий | скоромника | скоромників |
| Давальний | скоромникові, скоромнику | скоромникам |
| Знахідний | скоромника | скоромників |
| Орудний | скоромником | скоромниками |
| Місцевий | на/у скоромнику, скоромникові | на/у скоромниках |
| Кличний | скоромнику | скоромники |
скоромник Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 3 | 6 |