СКОКОМ-БОКОМ

СКО́КОМ-БО́КОМ, присл. Роблячи різні стрибки на всі боки. — Вам би в ваших літах скоком-боком та вибриком! Отак-о! — І Христина підібрала трошки руками сукню і вдарила тропака, а потім зробила кілька скоків козачка легенько (Н.-Лев., VI, 1966, 9); // Стрибаючи не прямо, а вбік. Дивлюся — з поля щось біжить.. Я з переляку скоком-боком Та у бур’ян (Гл., Вибр., 1951, 187); * Образно. Нишком та скоком-боком таки доступилися дехто з людців та закинули панії про всякі економічні справи (Дн. Чайка, Тв., 1960, 66).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 291.