СКОБЛИТИ
Значення скоблити це
СКОБЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, недок., перех. Зчищати, знімати верхній шар чогось чим-небудь гострим.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 288.
Скоблити, лю, лиш, гл. Скоблить, скрести. Скоблити бульбу. Самбор. у. въ Галиц. Вх. Зн. 63.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 138.
скоблити Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
scrape | скоблить |
скоблити Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
skoblyty | skoblyty | skoblyty |
скоблити Рід - дієслово, недоконаний вид
скоблити Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скоблю | скоблимо |
2 особа | скоблиш | скоблите |
3 особа | скоблить | скоблять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скоблитиму | скоблитимемо |
2 особа | скоблитимеш | скоблитимете |
3 особа | скоблитиме | скоблитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | скоблив | скоблили |
Жіночий рід | скоблила | |
Середній рід | скоблило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скоблімо | |
2 особа | скобли | скобліть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | скоблячи | |
Минулий час | скобливши |
скоблити Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
8 | 3 | 5 |