СКЛО

СКЛО, а, с.

1. Прозора речовина, яку одержують плавленням і хімічною обробкою кварцового піску з деякими іншими домішками. В республіці поряд із значним зростанням виробництва основних будівельних матеріалів — цементу, шиферу і скла різко збільшується випуск місцевих будівельних матеріалів (Наука.., 12, 1957, 4); Невеличка чарка з грубого зеленого скла лежала перекинута (Коцюб., І, 1955, 20); * Образно. За бортом ритмічно коливалося м’яке гнучке скло заснулого моря (Тулуб, В степу.., 1964, 284); *У порівн. Повітря дрижить над землею розтопленим склом (Тулуб, Людолови, І, 1957, 28).

2. Виріб із такої речовини. Керосинова невеличка лампа без скла блимала на столі (Н.-Лев., II, 1956, 288); На дерев’яному стовпі гасовий ліхтар з закопченим склом (Шиян, Вибр., 1947, 25); Лікар знімає пенсне і обережно протирає скло хусточкою (Донч., II, 1956, 78); Увійшов командуючий і зупинився, злегка торкаючись довгими й худими пальцями товстого скла, що закривало стіл (Кучер, Чорноморці, 1948, 86); // Тонкі листи цієї речовини, що вставляються у віконні рами, вітрини, а також у рамки для кращого збереження фотографій, творів живопису і т. ін. Дзвеніло скло вікон (Фр., XIII, 1954, 75); Хата простора, чиста: кругом стін липові лави..; по стінах під склом картини (Мирний, І, 1949, 330); Катря аж лицем притулилась до скла, щоб розглянути, а може, й пізнати [Федя] (Головко, II, 1957, 386); Вони цілими юрбами тиснуться до скла розкішних вітрин (Кол., На фронті.., 1959, 37); *У порівн. Море стояло тихе і гладеньке, як скло (Н.-Лев., II, 1956, 229); Хрумтить, як скло, під кроком знову води замерзлої слюда (Сос., Солов. далі, 1957, 20).

3. збірн. Посуд або художні вироби з цієї речовини. Селяни великою купою стали обіч, скоса поглядаючи то на машину, то на шатро, з котрого неслися приємні запахи холодного печива та брязкіт.. скла (Фр., II, 1950, 367); Художнє скло — наймолодша галузь декоративного мистецтва західних областей УРСР (Нар. тв. та етн., 5, 1964, 43); Вже на кухні говорила [Марійка], зітхаючи під брязкіт скла: — Невже я даром наварила, невже даремно напекла? (Гонч., Вибр., 1959, 331); // Окремі шматки, осколки таких виробів. В першому покою, на кам’яному помості, було розкидане скло од битих пляшок, кістки (Стор., І, 1957, 145); Під ногами тріщало скло посічених кулями дзеркал (Гончар, III, 1959, 273); *У порівн. Піщані грудочки сухо тріщать під моїми чобітьми, наче бите скло на зубах (Кол., На фронті.., 1959, 10).

∆ Вітрове́ скло — переднє скло у машині, що протидіє силі вітру та захищає від нього. Він помітив, що в кабіні було чисто і охайно, над вітровим склом висів портрет якоїсь дівчини (Кучер, Трудна любов, 1960, 121); Водомі́рне скло див. водомі́рний; Ква́рцове скло див. ква́рцовий; Лобове́ скло; Оглядо́ве скло — переднє скло в машині, признач. для огляду дороги. По землі неслися оті важкі хмари, зриваючи замети й кураї, засліплюючи лобове скло автомашини та збиваючи.. із шляху (Ле, Право.., 1957, 249); Ма́тове скло — непрозорий різновид скла молочного кольору. Кут меншої кімнати, відокремлений перегородкою з дикту й матового скла, мав правити завідувачеві лабораторій за кабінет (Шовк., Інженери, 1956, 16); Під сходами невеличкі двері, верхня частина яких з матового скла (Дмит., Драм. тв., 1958, 509); Опти́чне скло див. опти́чний; Органі́чне скло див. органі́чний; Предме́тне скло див. предме́тний.

◊ Чи́стий, як скло див. чи́стий; Як скло — бездоганний у моральному відношенні. Було п’є [Нечипір] ніч, гуляє, з парубками бурлакує, а удень як скло перед хазяїном (Кв.-Осн., II, 1956, 101); Нас тут триста, як скло! Товариства лягло! І земля не приймає (Шевч., II, 1963, 8).

СКЛО… Перша частина складних слів, що відповідає слову скло у 1 знач. і скляни́й у 1 знач., напр.: склобло́к, склобру́с, склови́ріб, скловиробни́цтво, склодрі́т, склозаво́д, склопро́від і т. ін.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 284.

Скло, ла, с. Стекло.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 137.