СКАРЛЮЧИТИСЯ
Значення скарлючитися це
СКАРЛЮ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. Зігнутися, зіщулитися. Захирів старий, згорбився, скарлючився… та й умер (Мирний, II, 1954, 95); — Ось вона, неволя татарська! День і ніч у кайданах спи, працюй, їж і пий скарлючившись, прикутий до лави (Тулуб, Людолови, І, 1957, 476); // Неприродно викривитися (про руки, пальці і т. ін.). Очі в нього запалали, пальці якось скарлючилися (Мирний, III, 1954, 230).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 255.
Скарлючитися, чуся, чишся, гл. Согнуться, скорчиться. Зігнута постать удвоє перегнулась, скарлючилась. Мир. Пов. II. 111.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 132.
скарлючитися Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| scarleticia | скарлючитися |
скарлючитися Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| skarliuchytysia | skarliuchytysia | skarlyuchytysya |
скарлючитися Рід - дієслово, доконаний вид
скарлючитися Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | скарлючуся | скарлючимося |
| 2 особа | скарлючишся | скарлючитеся |
| 3 особа | скарлючиться | скарлючаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | скарлючився | скарлючилися |
| Жіночий рід | скарлючилася | |
| Середній рід | скарлючилося | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | скарлючмося | |
| 2 особа | скарлючся | скарлючтеся |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | скарлючившись |
скарлючитися Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 12 | 5 | 7 |