СКАРЛЮЧИТИ
Значення скарлючити це
СКАРЛЮ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм.
1. Сильно зігнути, скорчити; // Неприродно викривити (руки, пальці і т. ін.).
2. безос. Звести судомою; зсудомити. До Василя Максимовича підходила вона [медсестра] разів із десять.. То трохи заспокоювалась дівчина: нічого немовби загрозливого. То холодом обсипало всю: а що, як Черемашка знову скарлючить? (Шовк., Людина.., 1962, 250).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 255.
скарлючити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| scarletite | скарлючити |
скарлючити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| skarliuchyty | skarliuchyty | skarlyuchyty |
скарлючити Рід - дієслово, доконаний вид
скарлючити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | скарлючу | скарлючимо |
| 2 особа | скарлючиш | скарлючите |
| 3 особа | скарлючить | скарлючать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | скарлючив | скарлючили |
| Жіночий рід | скарлючила | |
| Середній рід | скарлючило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | скарлючмо | |
| 2 особа | скарлюч | скарлючте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | скарлючивши |
скарлючити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 4 | 6 |