СЕЛЯНСЬКИЙ

СЕЛЯ́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до селяни́н. ..конфіскація поміщицьких земель і повна перемога селянської демократії означає максимум можливої при капіталізмі швидкості розвитку продуктивних сил (Ленін, 15, 1971, 71); Вже почали розходитися, коли тут при вході на цвинтар появилася селянська процесія (Кобр., Вибр., 1954, 188); // Який походить із класу селян або живе в селі. Підпанок зріс між селянськими дітьми, зазнав доволі всякого лиха (Н.-Лев., І, 1956, 131); Скинення царя і самодержавства ми, вчителі, селянські сини, чиновники дев’ятого класу, вустріли з величезною радістю (Довж., І, 1958, 15); Він побачив молодого селянського парубчака (Мик., II, 1957, 344); // Належний селянинові, селянам. На стрісі, край угла селянської хати, Сів ворон та й кряче, недолю віщує (Фр., XIII, 1954, 94); Посипалась на стіл селянські мідяки, і отець Миколай невдоволено пробубонів: — Забувають анциболоти про святу церкву (Стельмах, І, 1962, 414); // Власт. селянинові, селянам. В її брунатне обличчя, схоже на суху зморшкувату грушу, навіки залягла селянська доброта (Стельмах, І, 1962, 232); // Вигот., зробл. селянином, селянами. У відрі стоїть глек з молоком, сир у капустяному листі, біла селянська паляниця (Ю. Янов., І, 1954, 61); Глухо охнули за цвинтарем фортечні гармати, коли на довгих сувоях селянського полотна плавно спускали труну в могилу (Тулуб, В степу.., 1964, 189); // Який звичайно вживають, використовують, носять і т. ін. селяни. Хліб та вода — селянська (козацька) їда (Укр.. присл.., 1963, 62); Їх [втікачів] привезено селянським возом під конвоєм двох стражників (Смолич, II, 1958, 58); — На, на, забирай! — охоче погодився Маковей, сам викидаючи з тачанки румунове багатство: ковдру, ранець, облізлу смушеву селянську шапку. — Мені, крім коней, нічого не треба! (Гончар, III, 1959, 73); // Признач. для селян. Коли іншим приходила спадки, коли інші добувала хитрі гроші, продавали чортові душу, він понадіявся на своє здоров’я, на свої руки і горду вдачу, він не продав чортові душу, але мало не всю силу заклав у селянський банк (Стельмах, II, 1962, 110); Зростання тиражу селянських газет і зростання сількорівського руху висуває селянську пресу як одно з могутніх знарядь проведення політики партії на селі (Компартія України в резол. і рішен.., 1958, 307).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 120.

Селянський, а, е. Сельскій.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 113.