СВІРКА
Значення свірка це
СВІ́РКА1, и, ж., діал. Мотузок або ремінець, яким прикріплюють батіг до батожилна; // Капиця. [Микола:] От, бачиш, свірка в ціпі урвалася, то я прийшов зв’язати (Фр., IX, 1952, 131).
СВІ́РКА2, и, ж., діал. Ялина.
СВІ́РКА3, и, ж., діал. Цвіркун.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 84.
Свірка, ки, ж.
1) Шворка или ремешекъ, которымъ кнутъ прикрѣпленъ къ кнутовищу. Желех.
2) Въ загадкѣ: мышь. Питалася швидка свірка, чи є хапко дома? (миша та кіт). Ном., стр. 294, № 129. З) Сверчокъ. Желех.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 108.
свірка Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| Svirko | свирко |
свірка Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| svirka | svirka | svirka |
свірка Рід - іменник, жіночий рід, істота і неістота
свірка Словоформи слова
| Називний | свірка | свірки |
| Родовий | свірки | свірок |
| Давальний | свірці | свіркам |
| Знахідний | свірку | свірки, свірок |
| Орудний | свіркою | свірками |
| Місцевий | на/у свірці | на/у свірках |
| Кличний | свірко | свірки |
свірка Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 2 | 4 |