СВІДЧИТИСЯ
Значення свідчитися це
СВІ́ДЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок.
1. заст. Посилатися на кого-небудь як на свідка або на що-небудь як на свідчення; // Клястися ким-, чим-небудь. [Джонатан:] Свідчусь моїм життям: і я не краще жив (Л. Укр., III, 1952, 76); Богом свідчиться, а чорту душу запродав (Номис, 1864, № 6790).
2. Пас. до сві́дчити 4. Федір Лебедка.. дістав з кишені видану йому довідку, де свідчилось, що він намолотив 600 центнерів зерна (С. Ол., З книги життя, 1968, 171).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 78.
Свідчитися, чуся, чишся, гл. Призывать во свидѣтели. Богом свідчиться, а чорту душу запродав. Ном. № 6790.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 108.
свідчитися Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| swedavia | свідчитися |
свідчитися Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| svidchytysia | svidchytysia | svidchytysya |
свідчитися Рід - дієслово, недоконаний вид
свідчитися Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | свідчуся | свідчимося |
| 2 особа | свідчишся | свідчитеся |
| 3 особа | свідчиться | свідчаться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | свідчитимуся | свідчитимемося |
| 2 особа | свідчитимешся | свідчитиметеся |
| 3 особа | свідчитиметься | свідчитимуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | свідчився | свідчилися |
| Жіночий рід | свідчилася | |
| Середній рід | свідчилося | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | свідчмося | |
| 2 особа | свідчся | свідчтеся |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | свідчачись | |
| Минулий час | свідчившись |
свідчитися Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 4 | 6 |