СВЯТОБЛИВИЙ
Значення святобливий це
СВЯТОБЛИ́ВИЙ, а, е.
1. Який вірить у бога й старанно виконує всі релігійні обряди; побожний; // Який виражає побожність. Легесенький, тремтячий світ її [лампади] стиха осяює святобливий лик божої матері (Стар., Облога.., 1961, 15); Тепер на все подвір’я зосталась одна Христя. Від запаленої повітки її святоблива постать вимальовувалась, як на іконі (Панч, Гомон. Україна, 1954, 132).
2. Сповнений найщирішої поваги, шани. Про святобливе відношення Шевченка до передових російських діячів, до декабристів, до Пушкіна, Лермонтова, Гоголя, Щедріна і говорити нічого: воно загальновідоме (Рильський, Поезія Т. Шевченка, 1961, 44).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 105.
святобливий Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| slateblue | святобливий |
святобливий Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| sviatoblyvyi | sviatoblyvyi | svyatoblyvyy |
святобливий Рід - прикметник
святобливий Словоформи слова
| Називний | святобливий | святоблива | святобливе | святобливі |
| Родовий | святобливого | святобливої | святобливого | святобливих |
| Давальний | святобливому | святобливій | святобливому | святобливим |
| Знахідний | святобливий, святобливого | святобливу | святобливе | святобливі, святобливих |
| Орудний | святобливим | святобливою | святобливим | святобливими |
| Місцевий | на/у святобливому, святобливім | на/у святобливій | на/у святобливому, святобливім | на/у святобливих |
святобливий Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 4 | 7 |
святобливий в англійській розкладці - cdznj,kbdbq
Цитати української літератури з використанням слова святобливий
"Святобливий вираз — як вітром здуло з його обличчя"Васильченко Степан Васильович - Широкий шлях