СВЯТИТИ
Значення святити це
СВЯТИ́ТИ, свячу́, свя́тиш, недок., перех., церк.
1. Здійснювати церковний обряд, що символізує очищення чого-небудь від гріховності, надання чомусь святості; освячувати. Чайченкова мати купила хату у Любчиках, святила ту хату (Вовчок, І, 1955, 194); Почали ченці молебень правити, потім колодязь святити (Тулуб, Людолови, І, 1957, 79); * Образно. За ниву, що святив наш чесний піт, За серцем нашим живлені заводи, За пісню й книгу, як за сонця світ, За ясні зорі і за тихі води — На прю ми стали проти царства тьми (Рильський, II, 1960, 182).
2. Висвячувати кого-небудь у духовний сан.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 103.
Святити, чу́, тиш, гл. Святить. Коли не прийду до церкви, то все паски святять. Ном. № 168.
2) Рукополагать.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 111.
святити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| hallow | святить |
святити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| sviatyty | sviatyty | svyatyty |
святити Рід - дієслово, недоконаний вид
святити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | свячу | святимо |
| 2 особа | святиш | святите |
| 3 особа | святить | святять |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | святитиму | святитимемо |
| 2 особа | святитимеш | святитимете |
| 3 особа | святитиме | святитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | святив | святили |
| Жіночий рід | святила | |
| Середній рід | святило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | святімо | |
| 2 особа | святи | святіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | святячи | |
| Минулий час | святивши |
святити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |
святити в англійській розкладці - cdznbnb
Цитати української літератури з використанням слова святити
"— Гостей моїх відпускай, тачку для них я піджену, поняв? І мотай уже додому, субота, знаєш, паску пора святити, яйця там, діла дрова тощо"Андрухович Юрій Ігорович - Дванадцять обручів
"Паску святити, як звичайно, їздили, хоча коні і дуже нагонені, бо хто зна, чи Настя дійшла б до церкви"Самчук Улас Олексійович - Волинь
"З церкви, при радіснім дзвоні і співах, виливсь вогняний струмок з палаючих свіч, риз та облич, щоб влитись в море принишклої юрми, яка принесла святити паску."Коцюбинський Михайло Михайлович - Лист
"Він був радий, що так скінчилося, що люди заспокоїлись і що йому не доведеться святити власним коштом заворожену буцім Параскіцею криницю"Коцюбинський Михайло Михайлович - Відьма
"— "Помні день… суботній… єже… святити… його"."Васильченко Степан Васильович - Широкий шлях