СВИЩ

СВИЩ¹, а́, ч.

1. спец. Дефект у чому-небудь у вигляді отвору або щілини. При неправильному проведенні процесу сушіння всередині матеріалу можуть виникнути внутрішні тріщини, що називаються свищами (Стол.-буд. справа, 1957, 49); // Прихована порожнина, раковина в металевому литві. Чавунна болванка з свищем.

2. мед. Отвір у стінці порожнистого органа або канал, що виник унаслідок хворобливого процесу і йде від хворого органа на поверхню тіла або від одного хворого органа до іншого. Кишковий свищ.

3. діал. Виїдений черв’яками порожній горіх.

4. діал. Дуже рідка страва.

◊ Свищі́ в борщі́: а) дуже рідкий борщ без м’яса; б) нічого немає.

СВИЩ², а́, ч. Вид дикої качки. У сазі підпасалася перелітна птиця: казарки,.. свищі (Тют., Вир, 1964, 374).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 76.

Свищ, ща, м.

1) Ячейка для пчелиныхъ матокъ. Рк. Левиц.

2) = Свистун 3. Свищі в борщі. Ном. № 1930.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 107.