СВИД
Значення свид це
Свид, ду, м.
1) Раст. = Свидина. Шух. І. 18. Сим. 23. Св. Л. 306.
2) Большая, иногда до сажня длины, и хорошо завяленная палка. Сим. 23. Ном. № 13663. Тоді ще, як ти з свидом довгим, під сіраком сукняним добрим по Харькову собак лякав. О. 1862. X. Писар. 31.
3) У сви́д на сви́д, у свиду. Недозрѣлымъ. Скосити у свид. Мнж. 192. У свид жати жито. Борз. у. У свид брати льон. Борз. у. Люде теє саське жито у свиду беруть, бо аби лишень трохи побреніло, то землю устеле. Могил. у.
2) На сви́ді. Моложавый. Він чоловік на свиді.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 105.
свид Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| testimonies | свид |
свид Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| svyd | svyd | svyd |
свид Рід - іменник, чоловічий рід, неістота
свид Словоформи слова
| Називний | свид | свиди |
| Родовий | свиду | свидів |
| Давальний | свидові, свиду | свидам |
| Знахідний | свид | свиди |
| Орудний | свидом | свидами |
| Місцевий | на/у свиді | на/у свидах |
| Кличний | свиде | свиди |
свид Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 4 | 1 | 3 |