САРНА
Значення сарна це
СА́РНА, рідше СЕ́РНА, и, ж. Гірська коза з невеликими, загнутими на кінцях рогами. На галяву вискакує з гущини сарна і.. зупиняється, витяга цікаву мордочку до кривавої смуги обрію, що червоніє на узліссі (Коцюб., І, 1955, 148); У карпатських лісах водиться чимало різних звірів: олені й сарни, козулі, зайці, вепри (Рад. Укр., 19.V 1971, 4); Сарна злякано мекнула і вмить зникла в хащі (Донч., III, 1956, 75); Старости спитали: — Ну як, мамо й тату, віддасте за молодого мисливця свою сарну? (Казки Буковини, 1968, 27); * У порівн. Побігла [Настуся], неначе легенька серна поскакала (Н.-Лев., IV, 1956, 241); Дівчина дрижала, як серна (Черемш., Тв., 1960, 163); Гнати серною хотіла [Маруся] через верхи і каміння, упасти на груди і плакати (Хотк., II, 1966, 120).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 59.
Сарна, ни, ж. = Серна. Незрячі прозрять, а кривії, мов сарна в гаю помайнують. Шевч. Сарна під байрак втікає. Греб. 319.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 103.
сарна Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| Serna | серна |
сарна Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| sarna | sarna | sarna |
сарна Рід - іменник, жіночий рід, істота, однина і множина
сарна Словоформи слова
| Називний | сарна | сарни |
| Родовий | сарни | сарн |
| Давальний | сарні | сарнам |
| Знахідний | сарну | сарн |
| Орудний | сарною | сарнами |
| Місцевий | на/у сарні | на/у сарнах |
| Кличний | сарно | сарни |
сарна Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 5 | 2 | 3 |
сарна в англійській розкладці - cfhyf
Цитати української літератури з використанням слова сарна
""Ох, ох, ох! -- зiтхнула сарна"Крюс Джеймс - Мiй прадiдусь i я, або ж Великий хлопчак i малий хлопчак
"Земля в нього під ногами захитається, бо піде він до тієї дівчинки, а вона, помітивши його, раптово підхопиться, як сарна, і швидко-швидко закліпає оченятами"Шевчук Валерiй - Дiм на горi
"Стрибкувате пішла перемелькувати між кущами прудконоі а сарна з німим зойком в очах: «Нащо стільки води?» В чабанських колибах темно стало серед дня"Гончар Олесь Терентійович - Циклон
"Є й інша версія: козарами й козаками називав себе в тотемічні часи, в IV — III тисячолітті до нової ери, народ, головним божеством якого був Місяць, а атрибутом цього бога — Коза (варіанти — козуля, сарна, лань, олень)"Білик Іван Іванович - Меч Арея
"Вони закручені в жорстокому колобігу життя навіки, приречені зостатися в невблаганній залежності одне від одного, вони потрібні одне одному, як вовк і сарна, вода і полум’я, земна твердь і небесні емпіреї"Загребельний Павло Архипович - Євпраксія
"На галяву вискакує з гущини сарна і, зачарована чудовим концертом, зупиняється, витяга цікаву мордочку до кривавої смуги обрію, що червоніє на узліссі поміж деревами, і слуха."Коцюбинський Михайло Михайлович - Хо
"Попереду всiх бiгла лаборантка - спритна, рухлива, наче сарна"Гуляшки Андрей - Коштовний камiнь
"— Панна неначе гірська сарна, — говорив він, — кручі їй — не кручі."Старицький Михайло Петрович - Останні орли