САПКИЙ

САПКИ́Й, а́, е́, діал. Пухкий. Сніги були глибокі та сапкі (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 56.

Сапкий, а, е.

1) Утомительный, трудный. Сапка дорога — бач, як коні засапались. Павлогр. у.

2) Рыхлый, сыпучій. Сніги були глибокі та сапкі. Павлогр. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 102.