САМОЛЮБНИЙ
Значення самолюбний це
САМОЛЮ́БНИЙ, а, е.
1. Який відзначається самолюбством. Олеся знала, що він самолюбний, хоч на взір ніби й апатичний та млявий (Н.-Лев., III, 1956, 135); // Сповнений самолюбства. Вуйко Дорко чоловік уже не молоденький, уміє панувати над собою. Холодним розумом, мов морозом, в’ялить самолюбні почування і ясним поглядом дивиться на гостей (Мак., Вибр., 1954, 23).
2. Пройнятий егоїзмом. Часто бачив смутний чоловік, які дрібні й самолюбні розмови навкруги, і він не любив приставати до тих розмов (Сам., II, 1958, 226).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 39.
самолюбний Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
proud | самолюбивый |
самолюбний Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
samoliubnyi | samoliubnyi | samolyubnyy |
самолюбний Рід - прикметник
самолюбний Словоформи слова
Називний | самолюбний | самолюбна | самолюбне | самолюбні |
Родовий | самолюбного | самолюбної | самолюбного | самолюбних |
Давальний | самолюбному | самолюбній | самолюбному | самолюбним |
Знахідний | самолюбний, самолюбного | самолюбну | самолюбне | самолюбні, самолюбних |
Орудний | самолюбним | самолюбною | самолюбним | самолюбними |
Місцевий | на/у самолюбному, самолюбнім | на/у самолюбній | на/у самолюбному, самолюбнім | на/у самолюбних |
самолюбний Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
10 | 4 | 6 |
самолюбний в англійській розкладці - cfvjk.,ybq
Цитати української літератури з використанням слова самолюбний
"Не може бути, щоб справа провалилася, не може бути, щоб самолюбний Ернан Рамiро не спробував звiльнити Педро Дорiлью! "Владко Владимир - Сивий Капiтан
"Самолюбний Павленко, який борсався пiд п'ятою своєї вольової дружини, не знайшов сiмейного щастя"Кашин Владимир - I жодної версiї
"На сестрину частку випали сльози та практичний розум; Антін загарбав собі сміх та жарти; меншому братові не припало нічогісінько: він трохи не ідіот і виродок і, як більша частка ідіотів, невимовне самолюбний, опришкуватий та гордий"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Українські гумористи та штукарі
"І чому я один маю бути самолюбний і занедбувати, що до мене належить? Я не можу"Кобилянська Ольга Юліанівна - Через кладку
"Олеся знала, що він самолюбний, хоч на взір ніби й апатичний та млявий"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Старосвітські батюшки та матушки
"Я вдався-таки зроду самолюбний та гордовитий, і тільки честь на собі покладав, щоб не здати йому здачі такими ж достоту прізвищами, або ще й влучнішими"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Київські прохачі