САМОЛЮБКА
Значення самолюбка це
САМОЛЮ́БКА, и, ж. Жін. до самолю́б. Роман жалував Соломію, а Соломія ніколи не сперечалась з ним. Але вона була самолюбна й гоноровита на вдачу (Н.-Лев., VI, 1966, 377).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 39.
самолюбка Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| simalube | самолюбка |
самолюбка Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| samoliubka | samoliubka | samolyubka |
самолюбка Рід - іменник, жіночий рід, істота
самолюбка Словоформи слова
| Називний | самолюбка | самолюбки |
| Родовий | самолюбки | самолюбок |
| Давальний | самолюбці | самолюбкам |
| Знахідний | самолюбку | самолюбок |
| Орудний | самолюбкою | самолюбками |
| Місцевий | на/у самолюбці | на/у самолюбках |
| Кличний | самолюбко | самолюбки |
самолюбка Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |