САМОЗВАНИЙ
Значення самозваний це
САМОЗВА́НИЙ, а, е.
1. Який незаконно присвоїв собі чуже ім’я, звання тощо. — Я маю на оці,— вів далі Потоцький,— нечувану нахабність козацької старшини, цих самозваних шляхтичів (Тулуб, Людолови, І, 1957, 100).
2. жарт. Який за власною ініціативою, без уповноваження, береться за певну справу, самочинно приступає до виконання якихось обов’язків. Тут самозваний лікар пригадав, що навіть полум’я сірника або блиск цигарки зможуть виказати його, і він поквапився відмовитись (Трубл., І, 1955, 51); З дивізійного суду на гауптвахту прислали самозваного взводного Тевелеса (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 364).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 37.
самозваний Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| the self-styled | самозваный |
самозваний Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| samozvanyi | samozvanyi | samozvanyy |
самозваний Рід - прикметник
самозваний Словоформи слова
| Називний | самозваний | самозвана | самозване | самозвані |
| Родовий | самозваного | самозваної | самозваного | самозваних |
| Давальний | самозваному | самозваній | самозваному | самозваним |
| Знахідний | самозваний, самозваного | самозвану | самозване | самозвані, самозваних |
| Орудний | самозваним | самозваною | самозваним | самозваними |
| Місцевий | на/у самозваному, самозванім | на/у самозваній | на/у самозваному, самозванім | на/у самозваних |
самозваний Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 4 | 6 |
самозваний в англійській розкладці - cfvjpdfybq
Цитати української літератури з використанням слова самозваний
"Кожен полонений, як політрук самозваний, тлумачить по-своєму різні чутки, пересуває фронт, підтримує в людях надію… Відомо це Віхолі"Гончар Олесь Терентійович - Циклон
"Він на волі, правда? А за ним гори трупів, і все те — не за справедливість, не за оборону краю, а за триста тисяч золотих, які дав йому самозваний цар Дмитрій за Марину"Іваничук Роман Іванович - Манускрипт з вулиці Руської