САМОЗАБУТНЬО
Значення самозабутньо це
САМОЗАБУ́ТНЬО. Присл. до самозабу́тній. Вона знає, як самозабутньо батько любить її (Гончар, Тронка, 1963, 146).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 35.
самозабутньо Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
selflessly | самозабвенно |
самозабутньо Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
samozabutno | samozabutn'o | samozabutn'o |
самозабутньо Рід - прислівник
самозабутньо Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
12 | 5 | 6 |
самозабутньо в англійській розкладці - cfvjpf,enymj
Цитати української літератури з використанням слова самозабутньо
"Хлопець хапає Тоню й при всіх цілує, цілує самозабутньо, і мовчки дивляться на їхнє прощання чабани та чабанки від хати, і сектантки повитріщалися від кошари, і гніда тунеядка-підводниця хустиною витирає очі, розчулена на чужу любов."Гончар Олесь Терентійович - Тронка
"Поряд самозабутньо сопів Вадим, за молодшим сином спав батько, а коло самої печі — Янка з Ратком"Білик Іван Іванович - Похорон богів
"Жив на сцені, як у постійному бою, витрачав себе щедро, самозабутньо"Гончар Олесь Терентійович - Циклон
"Фонтануєш самозабутньо, нестримно і радісно і всіма своїми судомно-екстатичними рухами нагадуєш сліпучого джазового саксофоніста на вершині приголомшливої імпровізації…"Андрухович Юрій Ігорович - Московіада
"З того часу віддаленим хуторам стало зручніше поклонятися господові в Грушівській і Буштинській церквах, а дехто з колобродівчан, побачивши перед носом тацю для пожертвувань, кулею падав ниць і починав самозабутньо хреститися."Андріяшик Роман Васильович - Люди зі страху
"Окоп, у якому вiн самозабутньо дрiбнив мигдаль, був досить добрим захистком вiд ворожих снарядiв"Крюс Джеймс - Мiй прадiдусь, героi i я
"Побачена уві сні зграя виявилася насправді одним єдиним псом, щоправда, доволі великим, якимось вівчарковим мішанцем, і він самозабутньо заливався гавкотом, підвівшись на задні лапи і тицяючись писком у крайслерові віконні скла"Андрухович Юрій Ігорович - Дванадцять обручів