САЖКА

СА́ЖКА, и, ж. Грибкова хвороба багатьох культурних (хлібних злаків, кукурудзи, цибулі-сіянки) та диких рослин; зона́. Захворювань зернових злаків відомо дуже багато, а серед них найшкідливіші сажка, іржа (Хвор. с.-г. рослин, 1953, 227); Сажка цибулі.. уражує лише цибулю-сіянку (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 314); Бур’яни є поширювачами шкідників і хвороб культурних рослин.. На пирії і вівсюгу розвиваються такі хвороби, як сажка та іржа (Хлібороб Укр., 1, 1965, 8); Летюча сажка (ячменю, вівса, проса, кукурудзи); Пухирчаста сажка кукурудзи; Тверда сажка; * Образно. Єсть між учнями смілі й строптиві,— Силу дав їм могутній їх степ. Але сажкою в паростках ранніх, Наче в колосі чистім іржа,— Часом вийде з овечок слухняних Підлабузник, святоша, ханжа (Мас., Сорок.., 1957, 333); * У порівн. Туга й журба, мов та сажка на пшениці, лягли на материне серце й до дна, здавалося, скаламутили спокій (Кос., Новели, 1962, 157).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 15.

Сажка, ки, ж.

1) Ум. отъ сажа.

2) = Зана = Зона. Вона буває у пшениці і в просі, — так, як качанчик і з його так як сажа сиплеться. Через його борошно буває чорне. Діти як углядять та кричать: ось де сажок багато! та вибірають іх. Пирят. у.

3) = Верша. Вх. Пч. II. 24.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 96.