РІЗАТИСЯ

РІ́ЗАТИСЯ, рі́жуся, рі́жешся, недок. 1. Розділятися на частини під дією різального знаряддя, інструмента (про предмети). По стернях батько плуг веде, Важка робота хутко йде, І рівно ріжеться земля, Бо син оранням заправля (Щог., Поезії, 1958, 286).

2. Боротися, битися холодною зброєю. За що ж боролись ми з ляхами? За що ж ми різались з ордами? (Шевч., І, 1963, 223); Вишневецький он як різався з полковником Ничипором. За добра князів Острозьких, як на татар, напав (Ле, Наливайко, 1957, 79).

3. З’являтися, прорізуватися (про зуби). В малого сина Ріжуться зубки (Гірник, Сонце.., 1958, 160); — Зубки вже ріжуться! — забачивши на рожевих яснах два білих камінці, скрикнула Марія (Цюпа, Назустріч.., 1958, 441).

4. розм. Азартно грати в що-небудь. Гості, розбившись на невеличкі купки, розсілися різатись у карти (Мирний, III, 1954, 290); [Терещенко:] До світанку ріжуться [картярі] в преферанс. Просто епідемія! (Корн., II, 1955, 299); Біля маленького столика Михайло з Карпом у шашки різались (Головко, І, 1957, 155); У клубі різалися в доміно. Грали за двома столами (Гуц., Скупана.., 1965, 243).

5. перен., розм. Темпераментно сперечатися один з одним. — А ті про своє ріжуться, — засміявся Тимко і зіскочив з ліжка. — От і розбери. Одні плачуть, другі скачуть (Тют., Вир, 1964, 480).

6. тільки недок. Пас. до рі́зати 1-5, 10. Були в неї буряки кормові, які вона згодовувала свині, були буряки червоні, які різалися в борщ (Гуц., З горіха.., 1967, 139); Копитами кінноти витоптувалися гінкі стежки по тому шляху, різалися глибокі колії колісьми важких маж (Ле, Наливайко, 1957, 5).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 563.

Різатися, жуся, жешся, гл.

1) Рѣзаться. Став різать, сюди-туди — не ріжеться. Стор. II. 44.

2) — з ним. Рѣзаться съ кѣмъ. За що ж боролись ми з ляхами? за що ж ми різались з панами? Шевч. (1883), 161.

3) Пробиваться въ снѣгу. Він од неї тікає, по пояс снігом ріжеться. Мир. Пов. І. 138. Піднялась хуґа…. Вже я, каже, (саньми) різавсь, різавсь. Мнж. 130.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 22.