РІЗАК

РІЗА́К, а́, ч.

1. Інструмент для різання чого-небудь. У дальньому кінці цеху — величезний стіл. По ньому пересуваються листи сталі, рухаються різаки (Роб. газ., 6.ІІ 1965, 1); Працює Микита різаками — тонкими, як стальне павутиння… (Мас., Під небом.., 1961, 128); // Ріжуча частина якого-небудь інструмента, знаряддя, машини і т. ін. Корпус струга, на якому вміщено різаки, рухомий. Це забезпечує хорошу його маневреність і виймання вугілля в будь-якому місці лави (Наука.., 1, 1963, 14); Селяни обробляли землю примітивними знаряддями праці. Широко використовувались плуги (дерев’яні, з залізним лемехом та різаком) (Наука.., 1, 1965, 35).

2. Великий широкий ніж; сікач. Надибав [Іван] за дверима широкого різака, яким Горпина кришила свині гичку (Гуц., Скупана.., 1965, 247).

3. Інструмент для кисневого різання металів. Газовий різак відрізняється від звичайного газового пальника тим, що, крім пристрою для змішування горючого газу з киснем, він має допоміжний пристрій для підведення ріжучого струменя кисню (Слюс. справа, 1957, 263); Було розроблено апаратуру — кисневі різаки для розрізування сталі завтовшки до півтора метра (Нариси розв. прикл. електр.., 1957, 86).

4. бот. (Falcaria L.). Трав’яниста дворічна рослина — бур’ян з колючим дрібнозубчастим листям довгастої форми та з білим суцвіттям; використовується як пряність замість тмину. Різак. Цей бур’ян походить з родини зонтичних, поширений по всій Україні (Бур’яни.., 1957, 60); На Михайлівській цілині зустрічається також чимало видів, що утворюють «перекотиполе», як.. різак звичайний (Укр. бот. ж., XIII, 2, 1956, 64).

5. бот. (Stratiotes L.). Те саме, що тілорі́з. Якось, блукаючи над Унавою влітку, Необережного підбив я чернюка. На воду він упав, де в непроглядну сітку Сплелись кушир, різак, кропивка, осока (Рильський, Поеми, 1957, 263); У видолинку, де через густу осоку та терпкий серполистий різак зблискувала жовтава вода, лементували жаби (Збан., Курил. о-ви, 1963, 49).

6. рідко. Те саме, що різни́к 1. — Не дам! — стрепенулася Яринка. — ..Зірочка видужає, я знаю.. Не давайте різати. Заберіть у нього ножа! Ох, рятуйте нас… П’ять тисяч літрів молока… — Миколо! — схопився Заруба. — Зупини того різака, а ми зараз надійдемо (Кучер, Трудна любов, 1960, 533).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 560.

Різак, ка, м.

1) Рѣзецъ, рѣзакъ, большой ножъ.

2) Рѣзакъ, ножъ въ разныхъ машинахъ.

3) Родъ короткой серпообразной косы для кошенія камыша на днѣпровскомъ лиманѣ. Херс.

4) = Різачка. Рк. Левиц.

5) Раст. a) Stratiotes Aloides L. ЗЮЗО. I. 138. (Од різачки) варять і пють різак (росте в болоті). Грин. II. 318. б) — степовий. Falcaria Rivini Host. ЗЮЗО. І. 123.

6) Кирпичъ изъ навоза для топлива. Він йому дав сажень різака. Верхнеднѣпр. у.

7) ? Ой грайте же мі музичейки гудаком різаком. Гол. І. 324.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 21.