РІВНИННИЙ

РІВНИ́ННИЙ, а, е. Прикм. до рівни́на 1. Милував і заспокоював око бійців цей шмат рівнинного простору в горах (Гончар, І, 1954, 114); Просторі степи захоплювали своєю невиміряною силою безмежжя,.. одноманітністю рівнинного пейзажу (Ле, Право.., 1957, 5); // Власт. рівнині. Рівнинний характер місцевості, широкі степові простори і численні ріки становили найхарактернішу фізико-географічну особливість країни скіфів (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 126); // Розташований на рівнині. На сільських площах, особливо в рівнинних селах, повинні підноситись будівлі-орієнтири.. Це природна потреба ока (Довж., III, 1960, 91).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 549.