РЯБИТИ
Значення рябити це
РЯБИ́ТИ, и́ть, недок.
1. перех. Робити що-небудь рябим, строкатим.
2. безос., перех. Утворюючи брижі, дрібні хвилі на поверхні води, робити її рябою. У численних рівчаках та ставках рябило вітром воду (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 577).
◊ [Аж] в оча́х ряби́ть (ряби́ло), безос.— те саме, що [Аж] в очах рябі́є (рябі́ло) (див. рябі́ти).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 920.
Рябити, блю, биш, гл. Дѣлать пестрымъ.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 91.
рябити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| ruffle | рябить |
рябити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| riabyty | riabyty | ryabyty |
рябити Рід - дієслово, недоконаний вид
рябити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | рябю | рябимо |
| 2 особа | рябиш | рябите |
| 3 особа | рябить | рябать |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | рябитиму | рябитимемо |
| 2 особа | рябитимеш | рябитимете |
| 3 особа | рябитиме | рябитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | рябив | рябили |
| Жіночий рід | рябила | |
| Середній рід | рябило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | рябьмо | |
| 2 особа | рябь | рябьте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | рябячи | |
| Минулий час | рябивши |
рябити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 3 | 3 |