РУЇННИК
Значення руїнник це
РУЇ́ННИК, а, ч. Те саме, що руйнівни́к. [Вересай:] От з таких Ярчуків і виростають прямі руїнники того, що творить робітничий клас (Мик., І, 1957, 426); В цій постаті [фашистського льотчика] в уяві машиніста втілився конкретний ворог, убивця й руїнник (Донч., VI, 1957, 177).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 897.
Руїнник, ка, м. Разрушитель. К. ПС. 7. Наслідити руїнника монгола. К. Дз. 80.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 85.
руїнник Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| runic | руїнник |
руїнник Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| ruinnyk | ruinnyk | ruyinnyk |
руїнник Рід - іменник, чоловічий рід, істота і неістота
руїнник Словоформи слова
| Називний | руїнник | руїнники |
| Родовий | руїнника | руїнників |
| Давальний | руїнникові, руїннику | руїнникам |
| Знахідний | руїнник, руїнника | руїнники, руїнників |
| Орудний | руїнником | руїнниками |
| Місцевий | на/у руїннику | на/у руїнниках |
| Кличний | руїннику | руїнники |
руїнник Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |