РУЧНИК
Значення ручник це
Ручник, ка, м.
1) = Рушник.
2) Въ ножной толчеѣ: перекладина за которую работающій держится руками. Шух. І. 161, 162.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 90.
ручник Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| the handbrake | ручник |
ручник Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| ruchnyk | ruchnyk | ruchnyk |
ручник Рід - іменник, чоловічий рід, неістота, однина і множина
ручник Словоформи слова
| Називний | ручник | ручники |
| Родовий | ручника | ручників |
| Давальний | ручникові, ручнику | ручникам |
| Знахідний | ручник | ручники |
| Орудний | ручником | ручниками |
| Місцевий | на/у ручнику | на/у ручниках |
| Кличний | ручнику | ручники |
ручник Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 2 | 4 |