РУЦЯ
Значення руця це
РУ́ЦЯ, і, ж., дит. Рука. Весела й жвавенька була І щебетала дівчинка мала: «Куку, куку! а де ти? тут, татусю? Візьми на руці, поцілуй Марусю!» (Л. Укр., І, 1951, 31).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 916.
Руця, ці, ж. Дѣтск. Рука, ручка. О. 1862. IX. 119.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 89.
руця Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| Ruza | руця |
руця Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| rutsia | rutsia | rutsya |
руця Рід - іменник, жіночий рід, неістота
руця Словоформи слова
| Називний | руця | руці |
| Родовий | руці | руць |
| Давальний | руці | руцям |
| Знахідний | руцю | руці |
| Орудний | руцею | руцями |
| Місцевий | на/у руці | на/у руцях |
| Кличний | руце | руці |
руця Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 4 | 2 | 2 |