РУПИТИ
Значення рупити це
РУ́ПИТИ, ить; мн. ру́плять; недок., діал. Цікавити. Що кому рупить, той про те і лупить (Номис, 1864, № 9752); Він закриється очима й плечима, йому ніщо не рупить (Барв., Опов.., 1902, 276).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 910.
рупити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| Rupite | рупити |
рупити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| rupyty | rupyty | rupyty |
рупити Рід - дієслово, недоконаний вид
рупити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | рупу | рупимо |
| 2 особа | рупиш | рупите |
| 3 особа | рупить | рупать |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | рупитиму | рупитимемо |
| 2 особа | рупитимеш | рупитимете |
| 3 особа | рупитиме | рупитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | рупив | рупили |
| Жіночий рід | рупила | |
| Середній рід | рупило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | рупімо | |
| 2 особа | рупи | рупіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | рупячи | |
| Минулий час | рупивши |
рупити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 3 | 3 |