РУМ'ЯНИТИ
Значення рум'янити це
РУМ’Я́НИТИ, ню, ниш, недок., перех.
1. Викликати рум’янець (у 1 знач.) на щоках, обличчі. Рум’янить вітер щоки у колгоспівських дівчат (Сос., Щастя.., 1962, 95).
2. Покривати, фарбувати щоки, обличчя рум’янами.
3. перен. Надавати чому-небудь рожево-червоного або багряного забарвлення. Уже за Оршею в садах Зоря рум’янить схід (Нагн., Вибр., 1950, 154); Сонце рум’янило гори й дерева.
4. перен. Дією сонця і теплого повітря червонити бік (боки) плодів. Зелене і пахуче літо рум’янить яблука в садах (Сос., Близька далина, 1960, 47).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 908.
рум'янити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| room anti | рум'янити |
рум'янити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| rumianyty | rum'ianyty | rum'yanyty |
рум'янити Рід - дієслово, недоконаний вид
рум'янити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | рум'яню | рум'янимо |
| 2 особа | рум'яниш | рум'яните |
| 3 особа | рум'янить | рум'янять |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | рум'янитиму | рум'янитимемо |
| 2 особа | рум'янитимеш | рум'янитимете |
| 3 особа | рум'янитиме | рум'янитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | рум'янив | рум'янили |
| Жіночий рід | рум'янила | |
| Середній рід | рум'янило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | рум'яньмо | |
| 2 особа | рум'янь | рум'яньте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | рум'янячи | |
| Минулий час | рум'янивши |
рум'янити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |