РУЛЮВАТИ
Значення рулювати це
РУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., перех. і неперех.
1. Правити рулем.
2. Повертаючи руль або те, що його заміняє, вести, примушувати рухатися що-небудь у певному напрямку. Петро Максимович узяв весло, а друге взяв Василько і сів на кормі, щоб рулювати (Донч., V, 1957, 97).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 907.
рулювати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| steer | рулить |
рулювати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| ruliuvaty | ruliuvaty | rulyuvaty |
рулювати Рід - дієслово, недоконаний вид
рулювати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | рулюю | рулюємо |
| 2 особа | рулюєш | рулюєте |
| 3 особа | рулює | рулюють |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | рулюватиму | рулюватимемо |
| 2 особа | рулюватимеш | рулюватимете |
| 3 особа | рулюватиме | рулюватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | рулював | рулювали |
| Жіночий рід | рулювала | |
| Середній рід | рулювало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | рулюймо | |
| 2 особа | рулюй | рулюйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | рулюючи | |
| Минулий час | рулювавши |
рулювати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |