РОСТИТИ

РОСТИ́ТИ, рощу́, рости́ш, недок., перех.

1. Вирощувати, розводити що-небудь. Лукаш усе садовину ростив та кохав, та тим собі й тішився (Вовчок, VI, 1956, 227); Той, хто любить паростки кленові, Хто діброви молоді ростить, Сам достоїн людської любові, Бо живе й працює — для століть! (Рильський, III, 1961, 14); Для майбутніх садів він ростив дерева (Нагн., Вибр., 1957, 121).

2. Ходити за ким-небудь, доглядати когось, турбуючись про здоров’я, виховання, розвиток, харчування і т. ін. — Доню моя, доню моя, Цвіте мій рожевий! Як ягодку, як пташечку, Кохала, ростила (Шевч., І, 1963, 26); [Печариця:] Батько — велике слово, велика річ! Він тебе годував, ростив… на добру путь напучував… (Мирний, V, 1955, 163); Ростила сина, викохувала, маленьким в любистку та м’яті купала (Коз., Вибр., 1957, 107); Як би він хотів мати зараз тиху Миронову судьбу. Непомітно жити біля такого ставочка, ходити за плугом, ростити дітей і забути усе-усе на світі (Стельмах, II, 1962, 74); — Мої товариші сильніші за мене, бо їх ростили батьки — робітники та селяни… (Хотк., І, 1966, 175); // Сприяти вдосконаленню, розвиткові кого-, чого-небудь. Комуністична партія дбайливо ростить учасників нового патріотичного руху, веде серед них велику виховну роботу (Ком. Укр., 6, 1961, 25); Він сидить з блокнотом та олівцем в руках і дивиться на свою роту, яку плекав, навчав, ростив, як мати своїх дітей (Гончар, III, 1959, 114): Слава партії і комсомолу, Що ростять і виховують нас! (100 пісень.., 1946, 161); // який. Розвивати в комусь які-небудь риси характеру, поведінки і т. ін. І синів ти відважних ростила не для горя, тортур і ярма (Сос., II, 1958, 215).

3. перен. Безперервно збільшувати кількість, обсяг, розмір і т. ін. І сорочку, і штани,.. і рушники на стінах у хаті ростила, ткала, шила, а потім і прала щотижня моя мати (Минко, Моя Минківка, 1962, 56); // Посилювати, зміцнювати що-небудь. От стоїть він і ростить злобу в собі (Хотк., II, 1966, 252); І кожен з нас в душі ростив бажання Іти вперед, на захід, до мети! (Бойко, Про 17 літ, 1958, 33).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 885.

Ростити, щу́, сти́ш, гл. Растить. Як ягідку, як пташечку кохала, ростила. Шевч. Ростив теличку цілу зіму и літо, а потім продав. Рк. Левиц.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 79.