РОСИЧКА

РОСИ́ЧКА, и, ж.

1. бот. (Drosera L.). Трав’яниста болотна комахоїдна рослина родини росичкових. У нашій вітчизняній флорі групу комахоїдних рослин представляють росичка, товстянка і пухирник (Веч. Київ, 25. III 1966, 4); Листки росички вкриті щетинками, кожна з яких має на кінці велику яскраво-червону головчасту залозку. Залозки виділяють секрет — клейку блискучу краплинку (звідси і назва — росичка) (Знання.., 10, 1966, 11); На болоті зростають рідкісні болотяні рослини — журавлина болотяна.. та росичка круглолиста (Укр. бот. ж., XIII, 2, 1956, 9).

2. діал. Зменш, до роса́. Холодна росичка виступила їй на чоло (Вільде, На порозі, 1955, 333).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 882.