РОСИ

"Ми обоє смутнiємо, мовчки перелазимо через вориння i травами, що оксамитяться та й оксамитяться, йдемо до тiєї черешнi, яка найбiльше тримає роси"Стельмах Михайло Панасович - Гуси-лебеді летять…

"Першу ніч спав просто на величезнім поваленім стовбурі, розпластавшись уздовж, і прокинувся вранці від холодної роси, що капала з високих віт йому на обличчя"Багряний Іван Павлович - Тигролови

"і з неба ждеш вечірньої роси,"Антонич Богдан-Ігор Васильович - Поетова весна

"Слизькою від роси стежкою спустився в яр, зачерпнув вербовим коряком води з криниці, жадібно пив, з приємністю відчуваючи, як вода тече за сорочку і холодить груди"Тютюнник Григорій Михайлович - Вир

"Так, наприклад, одного разу, як тільки Василь пригнав «з роси» корови, вони пішли обидва, за дозволом матері, у заставську соснину і назбирали повний горщик малин, суниць та чорниць"Самчук Улас Олексійович - Волинь

"Він мені давній друг, і не раз ми, буває, сядемо з ним у свято та й вип’ємо до сліз, але це ніскільки не-заважає нам так іноді диспутувати, що обидва впріємо, аж рясні роси нам на лисинах повиступають"Гончар Олесь Терентійович - Микита Братусь

"Крижанi роси жалили ноги, а гостра осока рвала штани, коли вiн лугом бiг до табору"Логвин Юрий - Слiди на плинфi

"Тільки роси та дощі знаходитимуть дорогу до захованої під ісламським каменем цієї дивної, тяжко самотньої й по смерті жінки, яка не загубилася й не згубилася навіть у вік титанів."Загребельний Павло Архипович - Роксолана

"Гості приказували, бажаючи Семенові та Мотрі і з води, і з роси повну торбу всякого добра"Коцюбинський Михайло Михайлович - На віру

"Виблискували роси, сонце пiдiгрiвало землю, здiймався легенький туман, застилаючи далекi обриси рiдних жител"Давыдов Анатолий - Цiлющий камiнь